Зараз члени Партії регіонів та їх посіпаки з жахом слідкують за розвитком подій в Україні. А ще в недалекому минулому колишній губернатор Вілкул святкував перемогу над українським народом у вузькому колі. Святкували обмеження громадянських та конституційних прав простих українців. Така перемога стала можлива лише за умови прийняття ЗУ «Про всеукраїнський референдум», який розробив Дмитро Шпенов.

Ця постать у команді Вілкула молодшого займає особливо важливу позицію – це так званий керівник “юридичного забезпечення”.

Все найцікавіше в цьому законі знаходиться у прикінцевих положеннях.

Розділ XIII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня офіційного оприлюднення цього Закону:
підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
3. Центральній виборчій комісії у місячний строк з дня офіційного оприлюднення цього Закону привести свої акти у відповідність із цим Законом.
4. Визнати з дня офіційного оприлюднення цього Закону таким, що втратив чинність, Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 33, ст. 443; 1992 р., N 35, ст. 515; 2001 р., N 49, ст. 259; 2010 р., N 48, ст. 564; із змінами, внесеними Законом України від 3 липня 2012 року N 5029-VI).

З 6 листопада 2012 року, з того часу як на цю приховану провокацію підписав Янукович, народ України остаточно втратив можливість вирішувати свої місцеві питання мирним шляхом: шляхом вільного волевиявлення на місцевих референдумах. Ставка була зроблена на те, що народ ніколи не об’єднається заради вирішення своїх локальних проблем на рівні національного референдуму. Так краще узурпувати владу на місцях через чисельних представників партії регіонів, які пролізли до всіх органів влади за допомогою брехні.

Всі неугодні режиму голови сільських та міських рад, які не могли спокійно спостерігати за занепадом місцевих громад, незаконно відсторонювалися. Продажні суди зазвичай узаконювали беззаконня шляхом абсурдних ухвал та постанов. Одним розчерком пера та наполегливістю кнопкодавів «регіональна банда» обмежила права і свободи громадян України, які закріпленні у Конституції.

Ось вам модель сучасної феодально-олігархічної України. Дуже цікаво подивитися поіменне голосування за цей злочинний законопроект. Пофракційно цю узурпацію підтримала ПР, КПУ, та народна партія Литвина практично у повному складі. За цей закон тиснув кнопку і Рінат Ахметов, і син Януковича.

З дня прийняття цього закону регіональна банда відчула себе недоторканними. Саме з прийняття цього закону пішло шалене збагачення членів так званої «родини». Були підписані сумнозвісні домовленості з Shell та Chevron про збагачення шляхом знищення запасів підземної питної води. Почалися масові відтискання найприбутковіших бізнесів та шахрайський перерозподіл земель під китайські, узбецькі, російські та будь які інші транснаціональні корпорації, які здатні за це заплатити.

Раніше для нормального розвитку місцевих громад, які є основою місцевого самоврядування, люди робили сходки, які переростали у місцеві референдуми. Зараз проти усіх незгодних вмикалася репресивна машина з числа міліціянтів, прокурорів та суддів: людей або били, або залякували, або знаходили раптово наркотичну речовину і показово кидали за грати.

Позбавивши народ права на вільне волевиявлення , регіони здобули тимчасову перемогу у вигляді тимчасових фінансових активів. Але люди перестали впливати на будь які події в межах своїх територіальних громад, оскільки більшість депутатів на місцях – це представники провладної партії.

Градус напруги у регіонах збільшується, бо нема правди, нема справедливості, нема захисту. От і визрівають потрохи по всій території України маленькі «врадіївки», які вилилися в один єдиний небувалий протест під назвою «ЄВРОМАЙДАН».

Якщо розбиратися ще глибше, то є очевидним, що опозиційні лідери повинні були як найшвидше втрутитися в боротьбу за народ. В реальну боротьбу, а не в анонсований заздалегідь програшний позов до ПР з цього приводу.

Слід було оголосити списки ворогів народу України, які позбавили громадян реального волевиявлення, тому як саме народ є єдиним джерелом влади. Слід було зосередитися на персональній відповідальності тих народних депутатів, які зазіхнули на права і свободи громадян.

Але якщо подібне коїться, то це комусь вигідно. Адже і так звана “опозиція” має свій не досить законний бізнес у західних областях України. І не завжди цей бізнес подобається місцевим мешканцям. Тому опозиційні лідери мовчки проковтнули отруту для демократичного розвитку України.

«Народні обранці», чи то владні, чи то опозиційні, зацікавлені лише закріпити за собою права на використання корисних копалин та розшматувати країну.

Сьогодні не покидає відчуття того, що вони прагнуть будь що в прихований спосіб “злити” майдан, який, до речі, дав нам БЛИСКУЧИЙ приклад самоорганізації населення!

Сьогодні нас знову намагаються примусити зробити вибір “із двох зол”, та даремно шукати нового лідера, який начебто спасе націю та приведе країну до кращого майбутнього…

Всі ці маніпуляції відводять нас від головного питання – нова влада зобов’язана повернути людям право самим визначати свою долю, відновивши реальне місцеве самоврядування.

Немає більш тупикового шляху, ніж очікування чергового месії,  “доброго царя” з універсальною програмою , яка б влаштовала усіх. Тільки справжнє народовладдя здатне змінити країну.

Мудрість народу, його здатність до самоорганізації відновить статус кво в державі ЗНИЗУ УВЕРХ, відкриваючи зелене світло ефективним шляхам вирішення будь яких проблем і соціальні ліфти для нових, по справжньому народних політиків.

Максим Голосний