Особо за него взялись после того как Максим Завтура заявил, что скоро опубликует ту информацию, из-за которой представители “бутафорной власти” обдирают и издеваются над народом.

Как рассказал правозащитник, дело в том, что не зря Янукович и Евросоюз в быстром порядке хотят провести реформы судовой системы, органов местного самоуправления, милиции и прокуратуры.

Дело в том, что выше перечисленных органов не существует.

В Конституции Украины и в международных договорах написано одно, а это юридические лица частного права с названиями “Райотдел милиции” и тому подобное …

Это даже подтвердил заместитель министра МВД Дубовик.

Завтура Максим предоставил несколько документов которые они писали, прочитав которые всё станет ясно.

ЗАЯВА – ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Ви згідно чинного законодавства не є тими ким себе видаєте. Працівниками міліції ви зможете називатися, коли Президент України на вимогу Європейського Союзу закінче реформування прокуратури, міліції, судової системи та місцевого самоврядування яке він вже почав, тому що деякі чиновники коли були при владі прислідуючи злочинний намір та відстоюючи приватно-корпоративні інтереси для заволодіння природними ресурсами держави України, в один момент змінили чинне законодавство та ліквідували органи виконавчої влади та судової системи, змінивши їх на юридичні особи приватного права які мають працювати тільки якщо людина та громадянин добровільно визнають себе фізичними особами та вступають з ними в цивільно правові відносини.

Ця інформація не разголошується, для того, щоб не визвати массове невдоволення громадян. Ми поки також не надаємо цьому розголосу.

Це підтвердив заступник міністра внутрішніх справ України В. Дубовик на особистому прийомі, на якому з’ясувалося, що представники органів влади прекрасно знають про все, а саме про відсутність органів влади на місцях, про відсутність розпорядчих актів на створення органів влади, та те що міліція на місцях є звичайними приватними особами, про всі злочинні схеми та про багато іншого.. (Відео запис надаємо)

По суті:

.

Відповідно до ЗУ «Про міліцію» “Міліція в Україні – державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань” та не є юридичною особою.

Статті 24. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення міліції ЗУ «Про міліцію» тільки встановлено, що “Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад надають безоплатно органам і підрозділам міліції службові приміщення, а дільничним інспекторам міліції – приміщення для роботи, обладнані меблями і засобами зв’язку”.

Відповідно до пп.1 абз.а) власні (самоврядні) повноваження ч.1 статті 38 Повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку охорони прав, свобод і законних інтересів громадян Глави 2. Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад встановлено ,що:
“1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:
а) власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо створення відповідно до закону міліції, що утримується за рахунок коштів місцевого самоврядування, вирішення питань про чисельність працівників такої міліції, про витрати на їх утримання, здійснення матеріально-технічного забезпечення їх діяльності, створення для них необхідних житлово-побутових умов”.

Крім того міські ради мають право створювати юридичні особи публічного права у відповідності до ч.2 статті 81. Види юридичних осіб Цивільного кодексу України :

“2. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права…

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом … органу місцевого самоврядування”.

Відповідно до того, що Новоодеський районний відділ управління Міністерства Внутрішніх справ України в Миколаївській області зареєстровано Державним реєстратором реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців, як видно із самої назви Новоодеський районний відділ управління Міністерства Внутрішніх справ України в Миколаївській області не є озброєним органом, оскільки не створений за розпорядчим актом органу місцевого самоврядування, Новоодеською міською радою, як юридична особа публічного права .

Частиною 1 статті 140 Розділу XI Місцеве самоврядування Конституції України
“Місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів …міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України”.

Оськільки за ч.1 статті 142. Конституції України “Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад …у містах…”

Статтею 143. Конституції України встановлено, що “1. Територіальні громади …міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності”.

Крім того відповідно до ч.2 ст.141 Конституції України “Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях”.

Відповідно до ч.2 ст.6 Державний реєстратор ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»:

“Державний реєстратор призначається на посаду та звільняється з посади міським головою міста обласного значення”, до яких і відноситься місто Нова Одеса . (На час реєстрації ця стаття не була виключена).

Як видно з Витягу з Державного реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців Головного управління юстиції у Миколаївскої області Міністерства юстиції України , що юридичної особи ,власника Територіальної громади міста Нова Одеса не існує.

Тому згідно з ч.1 ст.140 , ч.1 с.142 та ч.1 ст.143 у відсутність територіальної громади міста Нова Одеса нікому утворити орган місцевого самоврядування, Новоодеську міську раду та виконавчий комітет Новодеської міської ради. Крім того у відсутність територіальної громади міста Нова Одеса не можливо обрати міського голову, який очолює виконавчий комітет у відповідності ч.2 ст.141 Конституції України .

І як наслідок нікому призначити у порядку ч.2 ст.6 ( Державний реєстратор) ЗУ ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” і тому немає державного реєстратора при виконавчому комітеті Новоодеської міської ради, яким і було проведено державну реєстрацію Новоодеського районного відділу управління Міністерства Внутрішніх справ України в Миколаївській області зареєстровано Державним реєстратором реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців.

Таким чином такої юридичної особи публічного права ,як Новоодеський районний відділ управління Міністерства Внутрішніх справ України в Миколаївській області не існує.

Таким чином законодавством України передбачено , що може бути за ЗУ “Про міліцію” орган виконавчої влади — міліція , за ст.38 ЗУ “Про місцеве самоврядування” та ч.2 ст.81 ЦК України передбачено право міських рад утворювати юридичні особи публічного права – місцеві міліції.

Відповідно до того , що в місті Нова Одеса немає територіальної громади і як слідство немає Новоодеської міської ради ,яка утворена у незаконний спосіб у відсутність засновника територіальної громади та у відсутність закону “Про місцеве самоврядування “, що вступив в законну силу лише через три неділі після дня реєстрації Новоодеської міської ради і яка би могла у законний спосіб утворити Новоодеський районний відділ управління Міністерства Внутрішніх справ України в Миколаївській області та міського голови ,що міг призначити державного реєстратора і як слідство немає самого державного реєстратора ,що мав би право провести державну реєстрацію Новоодеського районного відділу управління Міністерства Внутрішніх справ України в Миколаївської області то виходить, що в Новій Одесі діє не передбачене законом воєнізоване та озброєне формування з назвою Новоодеський районний відділ управління Міністерства Внутрішніх справ України в Миколаївській області, яке Ви очолюєте.

Крім того відповідно до Витягу із Державного реєстру юридичних і фізичних осіб- підприємців та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ( ЄДРПОУ) значиться юридична особа “НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ ВІДДІЛ УМВС УКРАЇНИ В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (НОВООДЕСЬКИЙ РВ УМВС)“ за ЄДРПОУ 08674353, юридична адреса: 56002, Миколаївська область, м. Нова Одеса, вул. Леніна, б. 172

Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (далі – ЄДРПОУ) створений і ведеться у порядку , встановленому Положенням про ЄДРПОУ, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N118.

Навіть назва ЄДРПОУ свідчить про те, що до нього не можуть бути внесені відомості про органи державної влади оскільки цей реєстр створений для реєстрації підприємств та організацій України, якими органи влади не можуть бути апріорі.

Згідно п.1 Положення про ЄДРПОУ Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України – це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.

Згідно п.3 Положення про ЄДРПОУ до Державного реєстру включаються дані про такі суб’єкти господарської діяльності:

юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території України і провадять свою діяльність на підставі законодавства України;

юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, розташовані за межами України, які створені з участю юридичних осіб України і діють відповідно до законодавства іноземних держав.

На підставі вищенаведеного до ЄДРПОУ можуть бути внесені відомості виключно про осіб, які здійснюють господарську діяльність і є суб’єкти господарської діяльності.

Таким чином наявність ідентифікаційного коду ЄДРПОУ і реєстрація у ЄДРПОУ доводять ту обставину, що суб’єкт господарської діяльності юридична особа приватного права з назвою “ Новоодеський районний відділ управління Міністерства Внутрішніх справ України в Миколаївській області “ є суб’єктом господарської діяльності.

Відповідно до ст.3 Господарського Кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Отже згідно ч.1 ст.8 ГК України Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання. На підставі приписів ч.2 ст19 Конституції України та ч.1 ст.8 ГК України суб,єкт господарської діяльності юридична особа приватного права з назвою “Новоодеський районний відділ управління Міністерства Внутрішніх справ України в Миколаївській області “ не може бути і не є органом державної влади.

У зв’язку з цим Ви , не можете бути начальником Новоодеського районного відділу управління Міністерства Внутрішніх справ України в Миколаївській області, як державного органу і тому не є посадовою особою державного органу влади, а отже не є суб’єктом владних повноважень і може виступати тільки від себе особисто у статусі громадянина України оскільки здійснення владних повноважень суб’єктами господарювання не передбачено жодною нормою чинного законодавства України.

Відповідно до цього стає зрозумілим, чому суб`єкт господарської діяльності юридична особа приватного права з назвою “Новоодеський районний відділ управління Міністерства Внутрішніх справ України в Миколаївській області“ не може подолати криміногенну ситуацію та захистити жителів міста Нова Одеса.

Такі Ваши дії є злочином , що носять ознаки складу злочину встановленого ст. 260 КК України (Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань).

На підставі вищезазначеного вважаємо за необхідне Вам саморозпустити суб`єкт господарської діяльності юридична особа приватного права з назвою «Новоодеський районний відділ управління Міністерства Внутрішніх справ України в Миколаївській області» та утворити орган державної влади чи місцевого самоврядування Новоодеський районний відділ управління Міністерства Внутрішніх справ України в Миколаївській області відповідно до законодавства України .

Те, що ви не маєте право займатись правоохоронною діяльністю, ми вам вже розповіли. Також розповідємо вам про суди, та про те, що їх рішення не є судовим рішенням і виконуєтся тільки добровільно і примусити його виконувати ніхто не має права.

Вважаючи на те, що ми вище зазначили, то суди в Миколаївській області теж є суб`єктами господарської діяльності, юридичної особи приватного права та мають код ЄДРПОУ, що суперечить Конституції України, та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в якому сказано, що Стаття 1. Судова Влада п.2 (Судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур.) Наші судді не профісійні, бо не пройшли повну процедуру, яка передбачена чинним законодавством.

Стаття 19. Порядок утворення і ліквідації судів загальної юрисдикції. п.1. Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

Також Стаття 5. Здійснення правосуддя. п. 1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. п. 2. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом.

І саме головне Стаття 13. Обов’язковість судових рішень. п.1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
п.2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Люди і громадяни не виконують судове рішення так як Конституція України, міжнародне право, та цей закон забороняє покарання людини та громадянина, згідно цього закону «Про судоустрій і статус суддів.
ВИТЯГ: Цей Закон визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності суддів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів.

Згідно норм чинного законодавства які ми вам навели, прокуратура теж не є Конституційним органом в Україні, тому що:
Згідно Конституції України у нас є Прокуратура України, (А НЕ ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ як юридична особа код ЄДРПОУ 00034051, юридична адреса 01011, м.Київ, Печерський район, Вул. РІЗНИЦЬКА, будинок 13/15)
Констітуція України: Стаття 121 Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються… Стаття 122. Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставки з посади.

А В УКРАЇНИ Є ЮРИДИЧНА ОСОБА ПРИВАТНОГО ПРАВА З НАЗВАЮ «ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ» ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ ЯК ЮРИДИЧНІ ОСОБИ, ЩО НЕ МАЮТЬ НІЧОГО СПІЛЬНОГО З ПРОКУРАТУРОЮ УКРАЇНИ.

«ПРОКУРОРИ» ПРАЦЮЮТЬ ПО ДОВІРЕНОСТІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА, АЛЕ КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА НЕ МОЖНА ДЕЛЕГУВАТИ.

Ці довіреності були видані згідно Цивільного Кодексу України.

Згідно ЦКУ, та іншіх законів України «про міліцію», «про прокуратуру» та інші … працівники цих установ не мають право працювати з людьми та громадянами. А тільки з юридичними особами, фізічними особами (а це добровільна правова площа в яку вступає людина або громадянин), також з державними органами.
4. ПРАВОВА ДОВІДКА ЛЮДИНИ

Не признавати або посягати на волевиявлення про затвердження правосуб`єктності ЛЮДИНИ (якщо Людина на бумазі або в голос заявила, що вона Людина а не фізична особа) є кримінальним злочином і рівнозначно спричиненню правової смерті людини та знищенню її прав і свобод, що є тяжким злочином протии людини і людства, який не має строків давності при порушенні кримінальної справи.

Це є порушення Загальної декларації прав людини, міжнародного пакту про громадянські і політичні права і Конституції України.

Конституція України:

Стаття 3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати державну владу.
Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Стаття 9. Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 27. Кожна людина має невід’ємне право на життя.
Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини.
Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.
Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Та інше …

МИ ЗОБОВ’ЯЗЯЛИСЯ НЕ РОЗГОЛОШУВАТИ ЦЮ ІНФОРМАЦІЮ, ДЛЯ ТОГО ЩОБ СПРАВЖНІ ЗЛОЧИНЦІ НЕ ДІЗНАЛИСЯ ЦЬОГО І РЕФОРМИ СПОКІЙНО ЗАКІНЧИЛИСЯ, АЛЕ У РАЗІ ЯКЩО ВИ, АБО БУТАФОРНІ СУДИ БУДУТЬ ПОСЯГАТИСЬ НА ЗДОРОВ`Я ТА СВОБОДУ ГРОМАДЯН ТА ЛЮДЕЙ ЯКІ НАМ БУДУТЬ СКАРЖИТИСЬ ТА ПРИЗНАЮТЬ ЩО ВОНИ ЛЮДИ АБО ГРОМАДЯНИ А НЕ ФІЗИЧНІ ОСОБИ, ТО МИ БУДИМО ВИМУШЕННІ ЗГІДНО ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА МОБІЛІЗУВАТИ ГРОМАДЯН ТА ЛЮДЕЙ ДЛЯ ПРИПИНИННЯ ВАМИ ЦИХ ПОРУШЕННЯ, НАГАДУЄМО, ЩО МИ ЗГІДНО ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА МОЖЕМО ФІЗИЧНО УСУВАТИ ОСІБ ЯКІ ПОСЯГАЮТЬ НА ЖИТЯ ТА ПРАВА ЛЮДЕЙ І ГРОМАДЯН, ЯК МИ ЦЕ РОБИЛИ В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ.

Нагадємо вашим слаборазумним працівникам, які працюють в суб’є́кті господарюва́ння приватного права, що юридична особа може вступати у відносини с людиною або громадянином, якщо є між ними добровільний договір. Іншого юридична особа не має право робити.

ВРАХОВУЮЧИ ЩО ВИ НЕ Є ОРГАН ВЛАДИ ЯК І ПРОКУРАТУРА, СУДИ, ВИКОНАВЧА СЛУЖБА І ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, А БУДИТЕ ЇМИ ПІСЛЯ РЕФОРМИ, ТО МИ ДО ВАС БУДЕМО ПРИМІНЯТИ ВПЛИВ ЗГІДНО СТАТТІ 36 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ:

Стаття 36. Необхідна оборона

1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

4. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.

5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Та інше …

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Стаття 1. Завдання Кримінального кодексу України

1. Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина (А НЕ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ), власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження
Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
Стаття 371. Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою
Стаття 372. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності
Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови

Я ,Завтура Максим Павлович, від дня свого народження 08 березня 1983 року та відповідно до Свідоцтва про народження Української УРСР є представником Українскої нації та громадянином національної загальнонародної держави Української УРСР.

Відповідно до статті 10 та 11 Глави 2 Економічна система та ст.126 Конституції УРСР 20.04.1978 року ми є власниками державної (загальнонародної) власності :
землі, її надр, води, лісу,засобів виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засобів транспорту і зв’язку, банків, майна організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основного міського житлового фонду, а також іншого майна , необхідного для здійснення завдань держави;
колгоспно-кооперативної власності :
землі, яку займали колгоспи і якак була закріплена за ними в безплатне і безстрокове користування,
засобів виробництва та іншого майна, яке використовувалось для здійснення статутних завдань.

Ми є представниками Народу України, що має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України:
землі, її надр , повітряного простору , водних та інших природніх ресурсів , які знаходяться в межах території Української РСР, природніх ресурсів її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, всього економічного і науково-технічного потенціалу, що створений на території України і що є власністю її народу, матеріальною основою суверенітету Республіки і використовуються з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян ( за п.2 та 3 розділу VI. ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ Декларації про державний суверенітет України ).

Відповідно до Конституції України 1996 року , Завтура Максим Павлович, маю статус людини і громадянина Унітарної республіки (від лат. res publica — справа громади ) Україна , що підтверджується Паспортом громадянина України Я, Завтура Максим Павлович, як громадянин України Українскої національності є одним з представників Українського народу – громадян всіх національностей за реченням першим преамбули Конституції України 1996 року.

Відповідно до першого речення п.1 ч.1 Положення про паспорт громадянина України , затвердженого Постановою Верховної ради України N 2503-XII від 26.06.1992р., паспорт громадянина України є документом, що підтверджує громадянство України та мій статус, як громадянина України та власника держави України, якому належить: земля, основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу (стаття 13 та 14 Конституції України 1996 року ).

Згідно абз.2 п.1.2 ПОРЯДКУ реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (Наказ МВС України від 22.11.2012 N 1077 Зареєстрований в Міністерстві юстиції України18 грудня 2012 р. за N 2109/22421) відомості про місце проживання та місце перебування громадянина вносяться до паспорта громадянина України.

Відповідно до відомостей у моєму Паспорті громадянина Україния, Завтура Максим Павлович є жителем, що постійно проживає на законних підставах у самостійній національно — адміністративно-територіальній одиниці міста м. Нова Одеса, Миколаївської області Унітарної республіки Україна та є членом територіальної громади міста Нова Одеса, яка є власником на своїй території: рухомого і нерухомого майна, доходів місцевого бюджету , інших коштів, землі, природних ресурсів (за п.3 ч.1 розділу V. ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВЕРХОВЕНСТВО Декларації про державний суверенітет України та ст.142 Конституції України 1996 року).

Відповідно до приписів ст.316 та 318 ЦК України територіальна громада -власник національно – адміністративно – територіальної одиниці міста Нова Одеса і держава Унітарна республіка Україна є юридичними ОСОБАМИ ПУБЛІЧНОГО (від лат. Publica- громада ) ПРАВА і моєю особистою публічною (від лат. Publica- громада ) власністю, як громадянина України, члена територіальної громади міста Нова Одеса та члена громади держави Унітарна республіка Україна.
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб підприємців Головного управління Юстиції в Миколаївскої області Міністерства Юстиції України територіальної громади міста Нова Одеса не існує .

«Україна є республікою», – так визначає ст.5 Конституції України , республіка (від лат. res publica) — справа громади .
Оскільки територіальної громади міста Нова Одеса_ не є юридичною особою і власником , то не може існувати і держава Унітарна республіка Україна.

Кожна людина має свідоцтво про народження, яке підтверджує її народження, та Паспорт, який підтверджує її дієздатність, тобто спроможність мати права та брати на себе обов’язки.

Юридична особа є організація, яка створена і зареєстрована у встановленому порядку.
Будь яка юридична особа повинна мати рішення засновників, як свідоцтво про її утворення, та Статут або положення, на підставі якого вона діє та які підтверджує її дієздатність.

Статус юридичної особи і , як наслідок, її дієздатність не може виникнути без рішення засновників про її утворення та без затвердженого засновниками Статуту.

Саме тому територіальна громада міста Нова Одеса, як власник і суб’єкт правовідносин, є недієздатною примарою, яка не має ні факту свого утворення, ні Статуту, без якого не може діяти жодна юридична особа згідно із законодавством України. Юридичним наслідком цього є її повна недієздатність, тобто неспроможність набути статус власника і суб’єкта правовідносин. Також наслідком цього є відсутність у територіальної громади міста Нова Одеса представницьких органів місцевого самоврядування та неможливість утворення на цій території інших органів влади, оскільки без цього їх утворення на території національно — адміністративно-територіальній одиниці міста Нова Одеса неможливе у встановленому Конституцією України та чинними міжнародними договорами порядку.
Так на території міста Нова Одеса нібито існує особа з назвою “Новоодеська міська рада”згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб підприємців, яка вважає себе органом місцевого самоврядування не маючи жодного документа, що підтверджує цей статус. При цьому ця особа не має ні засновників, ні рішення про її утворення , ні статуту. Крім цього навіть особі, яка надає відповіді від її імені, не відомі засновники особа з назвою “Новоодеська міська рада” та місце їх знаходження.

Згідно з цими відповідями особа, яка надає від її імені відповіді, діє на підставі довіреності, яка є недійсною згідно з вимогами Цивільного кодексу України та яка посвідчена приватним нотаріусом і видана довірителем, який діє як громадянин України, а не як посадова особа. Особа з назвою “Новоодеська міська рада” не може бути органом місцевого самоврядування за відсутності рішення про утворення та Статуту територіальної громади міста Нової Одеси, якими такий орган має бути визначений. У той же час відомості про особу з назвою “Нова Одеса міська рада внесені у Єдиний державний реєстр у порушення ст.142 та 143 Конституції України та за відсутності чинного закону України”Про місцеве самоврядування”. Отже ця особа фізично не може бути органом місцевого самоврядування.
У зв’язку з цим наша з вами територіальна громада міста Нова Одеса і не могла утворити свої власні адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб і необхідності забезпечення управління спільною сумісною неподільною власністю.

Саме тому на території міста Нова Одеса не існує жодного утвореного і дієздатного органу державної влади , який би мав одночасно всі необхідні для своєї діяльності документи: ні юридична особа з назвою “ Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївської області не мають розпорядчих актів їх засновника територіальної громади -власника м.Нова Одеса.

Крім того прокуратура міста Нова Одеса є утворенням від Генеральної прокуратури України неконституційного органу ,який ніким не заснований і що собою підміняє Прокуратуру України передбачену ст.121 Конституції України.

Ви – Громадяни України як і всі інші громадяни Унітарної держави Україна, маєте свідоцтва про народження в УРСР із зазначенням національності і паспорт громадян України, а тому, як і я, Завтура Максим Павлович, є співвласниками національного багатства за Декларацією про державний суверенітет України та Конституцією України. У зв’язку з цим , згідно з ст.13 Конституції України та цивільним законодавством України разом зі мною ви маєте спільний рівноцінний обов’язок щодо охорони, збереження, утримання та примноження нашої спільної сумісної неподільної публічної власності – майном територіальної громади міста Нова Одеса.

На підставі цього саме на вас, панове громадяни України, які у шахрайський спосіб називають себе посадовими особами не існуючих органів влади територіальної громади міста Нова Одеса, покладається подвійна відповідальність за забезпечення безпеки проживання на території національної адміністративно – територіальної одиниці міста Нова Одеса та обов’язок встановити конституційний лад на території міста Нова Одеса шляхом утворення власника – територіальної громади, яка, як первинний суб’єкт місцевого самоврядування та носій функції і повноважень, утворить у законний спосіб всі місцеві органи влади, а саме: прокуратури, міліції, суду, державної виконавчої служби, пенсійного фонду , податкові органи , які відповідно до ст.6 Європейської Хартії місцевого самоврядування та ст. 142 Конституції України є відповідними адміністративними структурами територіальної громади і забезпечуються нею ресурсами для виконання своїх завдань.

У випадку невиконання свого обов’язку, як громадянина – власника за ст.13 Конституції України, і продовження розкрадання національного багатства України через само-утворені суб’єкти господарської діяльності з назвами органів державної влади та місцевого самоврядування будемо вимушені в процесі утворення територіальної громади ставити питання про вашу особисту цивільну( майнову) і кримінальну відповідальність за особисті статки кожного з вас, які були набуті у злочинний спосіб за рахунок національного багатства України та знищення національної економіки, або шахрайським шляхом чи шляхом вимагання за рахунок інших громадян України.