25 серпня 2011 року селяни Єлізаветівки зібрались до будинку сільради, для того, щоб висловити своє особисте ставлення до тих подій, які набули широкого розголосу в селищі. Депутати не маючи можливості «підзаконити» ті впровадження, які на їхню думку більш доречніші для них самих, ніж для селища, пішли шляхом усунення єдиної перешкоди – Максима Голосного, голови Єлізаветівської селищної ради. Сесію, на якій депутати повинні були тримати відповідь перед селянами за виконання своїх передвиборчих обіцянок, вони зробили «закритою», силоміць витуривши людей геть. Але ж та громадськість, на яку так відкрито вирішили наплювати, притримується тепер іншої думки.

Селище обрало свого голову, обрало воно і своїх «народних обранців» – депутатів, бо це робиться для можливості висловлення  волі народу. Та чи депутати виявились не народними, чи взагалі не народ їм потрібен, а тільки власні кишені, але ж ту неприкриту неприязнь, з якою віднеслись до принципової і чесної позиції Максима Голосного, який своїми словами і справами дав їм зрозуміти – або депутати працюють для людей, або по іншому не буде. Волю народу отримати звіт депутатів, не тільки ніхто з них не збирався почути, а навпаки: при першій ліпшій нагоді відгородились людьми у погонах, та рішенням себе рідних, проголосувавши не допускати можливих «незадоволених» на сесію.

Було таке враження, що «депутатська більшість», як вони себе називають, просто боїться народної більшості, з народним таки головою Голосним, роблячи антинародні потуги.

Тут само собою виникає запитання: чого так бояться «народні обранці» – самого народу, чи що ті запитання, які їм зададуть, будуть йти всупереч всім їхнім депутатським планам стосовно, наприклад, не облаштування Єліватівки, а набиття власних кишень?

От і маємо знову те ж саме: народ їм вже непотрібен. Бо вони… баблоїди. Та чи потрібні тоді селищу вони – не народні, а точніше висловитись, на сьогоднішній день –  “самообранці”?! Повернувшись до сільських людей спинами, вони вважають, що люди повернуться до них іншим боком? Але обрати собі нових депутатів за своєю потребою і довірою народ зможе хоч завтра, а от новий народ не знайдеш, не обереш. Бо народ, він як мати, як Вітчизна. Народ – це і є земля на якій живеш. Тому вже давно треба дати зрозуміти цим марновладцям, що хазяївами селища є громада і народна громадська думка.

Тому 25 серпня 2011 року для Єлізаветівки стало вирішальним днем.

Відгородившись від людей рішенням своєї депутатської сесії про заборону присутності сільських жителiв, відгородившись від громади і громадян міліцейскими законами і погонами, депутати показали своє правдиве обличчя. Вони чітко цим сказали: чому і навіщо їм були потрібні депутатські мандати.

25 серпня громадяни села пішли від сільради, але тепер з сільради вже підуть такі депутати.

Це обіцянка від народу села до вже закінчених «обранців»!

11 вересня о 15.00, селяни Єліваветівки збираються прийти до свого голови Максима Голосного зі словами підтримки, та ініціювати відкликання депутатських зрадників. Але найбільший переляк відвідає місцевих депутатиків після закінчення референдуму і  втрати ними тепер таких дорогоцінних мандатів…

Якщо проблема – депутати, то за невиконання обов’язків – видкликання повноважень.

«Будь-яка обрана установа чи зібрання представників можуть вважатися істино демократичними і такими, що істинно представляють волю народу, лише за умови визнання і застосування права відкликання виборцями ними обраних»

Місцевий референдум може виправити ситуацію в окремо взятому селищі Єлізаветівка.

Виборча система повинна бути чіткою, зрозумілою, прозорою та відповідальною.

Останнє – ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – це те, що бракує кожному із обраних депутатів.

Відсутність персональної відповідальності депутата перед виборцями породжує багато зловживань, та відсторонює громадян (членів громади) від суспільного життя.

Можливість не тільки почути звіт депутата відносно його роботи у раді, а у крайньому випадку, мати можливість відкликання того депутата, який не виправдав сподівань виборців, є тим чого не вистачає  системі обрання депутатів всіх рад.

Зрозумілий, прозорий та дієвий механізм відкликання депутата місцевої ради

– МИ маємо наступний механізм відкликання депутата сільської ради:

1) ініціативна група ініціює збори виборців з питання про відкликання депутата (підстави буде визначено нижче);
2) депутат, щодо якого порушується питання про відкликання, має право бути присутнім на зборах виборців;
3) у разі прийняття зборами виборців рішення про відкликання депутата сільської ради територіальна виборча комісія реєструє ініціативну групу по збору підписів виборців щодо відкликання такого депутата;
4) на отримання підписів надається 30 днів;
5) після перевірки підписних листів територіальна комісія дає згоду на звернення до суду з позовом про відкликання депутата (точніше «про порушення депутатом закону… – див. «Підстави для відкликання…»);
6) місцевий суд в 2-х місячний строк розглядає позов та виносить рішення;
7) у разі підтвердження судом фактів порушення депутатом закону (див. «Підстави для відкликання…») рішення суду надсилається до територіальної виборчої комісії; територіальна виборча комісія на підставі рішення суду виносить рішення про закінчення повноважень відкликаного депутата і назначає нові вибори.

Далі обрання депутата, на думку виборців відповідального місцевим інтересам.

Все – відбулася заміна депутата!

Також ми спільно вносимо деякі обмеження:
1)  у разі відкликання депутата, ця (видкликана) особа не має право балотуватися на наступних виборах до рад всіх рівнів;

Підставами для відкликання виборцями обраного ними депутата можуть бути:

а) порушення ним положень Конституції і законів України;
б) систематичне невиконання депутатських обов’язків, визначених Законом України «Про статус депутата селищних рад» та регламенту ради;
в) використання своїх повноважень в особистих корисливих цілях;
г) систематичне порушення норм депутатської етики і моралі;
д) невідповідність практичної діяльності депутата основним принципам і положенням його передвиборної програми;
є) приховування доходів, занесення неточних даних у декларацію про доходи.

Проведення референдуму дозволить:

По-перше:  Запустить дієвий механізм зворотного зв’язку (повернення невиправданого мандату) між депутатом ради, та його виборцями.  Відчуття депутатом сільської ради «подиху виборців у спину» не дозволить йому безвідповідальні вчинки, та бездіяльність.

По-друге:  ВДВІЧІ збільшить громадську активність виборців за рахунок створення «гарячого контролю» депутатського корпусу, та дієвий контроль нами (громадянами) міського життя.

По-третє: Змусить інших «представників народу» не робити помилок зниклих раніше депу-мандатників.

Таки так їм і буде.