Попри офіційне внесення курсу ножового бою до базової загальновійськової підготовки, українські бійці майже не проходять практичних тренувань для ближніх сутичок в окопах та міських умовах.

Дискусія про практичне відродження армійського ножового бою у Збройних силах України виникла після трагічного відеозапису ближньої сутички, у якій український захисник загинув у поєдинку з супротивником. Попри резонанс, питання запровадження цієї дисципліни поступово зійшло нанівець, хоча нормативні накази та настанови були ухвалені.

Виявляється, що на рівні настанов та наказів в Збройних Силах України введено єдину систему підготовки з ножового бою для військовослужбовців та мобілізованих, яка стала частиною базової загальновійськової підготовки (БЗВП), але на практиці під час БЗВП військовослужбовці досить рідко з цим стикаються, а в переважній більшості не стикаються взагалі.

Максим Голосний зазначив, що особисто стикався з відсутністю такого навчання під час служби на фронті:

Я під час служби у розвідці як у 92 омбр так і в 23 омбр також не зустрічав практичного навчання навичкам ножового бою серед особового складу.

За його словами, єдині стандарти програми розробило і затвердило Командування Сухопутних військ ЗСУ, а пілотний проєкт починався на базі оперативного командування «Північ». Підготовка призначалася для дій у тісному просторі сучасного бою — у траншеях, бліндажах та під час зачистки міської забудови, де ніж слугує зброєю останньої надії. Комплекс занять передбачав вивчення теорії, відпрацювання рухів із навчальними ножами або підручними засобами, обов’язкові контрольні спаринги наприкінці кожного заняття, а також психологічну підготовку для подолання страху контактного бою та набуття впевненості у критичних обставинах.

Щоб виправити становище та вшанувати пам’ять загиблого воїна, автор запропонував проводити офіційні армійські турніри:

Дуже хотілося б побачити на знак пошани загиблого українського воїна реальні офіційні змагання (під час відновлення боєздатності) хоча б на рівні окремого АК, не говорячи вже про ОК «Південь» або змагання між ОК «Південь» та ОК «Захід».

Максим Голосний зазначив, що особисто з готовністю взяв би участь у подібних заходах, які дозволяють визначити реальну підготовку бійців усередині підрозділів. Він також відкинув твердження скептиків про те, що володіння ножем у реаліях сучасної війни втратило сенс:

Цілком припускаю, що хтось скаже, що ножовий бій в реаліях сучасної війни зовсім непотрібний, скаже, що це рудимент, який варто забути, бо він зовсім непотрібний, але як не крути, як показує практика, він збільшує шанси на виживання на полі бою + це дуже непоганий спосіб самовдосконалення та самодисципліни, як на індивідуальному рівні, так і на рівні окремого підрозділу.