Трансляція засідання суду “Голосний проти ЦВК”
10.02.2019
Голосний проти ЦВК у Верховному суді (стрім)
13.02.2019
Маю намір у найближчі 5 днів у Верховному Суді скасувати рішення професійного кадрового військового РФ Фєдотова!
Апеляційну скаргу на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2019 року по справі 855/26 /19 ПОДАНО у встановленому законом порядку під відеофіксацією з боку BBC. Виставляю на розсуд фахівців свою правову позицію з приводу протиправних дій з боку ЦВК!
Нагадайте, хто з кандидатів ще оскаржив відмови в реєстрації в суді?
Жоден український телеканал поки що не зацікавився моєю справою. Але з іншого боку, крім мене, жодним кандидатом в президенти не зацікавилась BBC. І вони обіцяли показати про мою боротьбу в прайм-тайм саме там, де зберігає гроші та купує маєтки наша українська “еліта”.
Кадрові російські військові працюють в українських судах
Нагадаю, що головуючий суддя, який приймав рішення про відмову по моїй скарзі на дії ЦВК, виявився кадровим російським військовим.
Ось що вдалося знайти активістам:
“Прощай немытая Россия. Геть від Москви!” – сказал российский военный Федотов и поехал работать военным судьей в украинскую армию…
“До 2002 года судья жил в России. Служил военным инженером до вывода бывших советских войск из Германии в начале 1990-х гг. в Восточной Германии, а потом в Хабаровском крае РФ и Подмосковье. В 1999 году Игорь Федотов окончил военный вуз в РФ и стал юристом. Он работал в Белогорском гарнизонном военном суде, в Амурской области России.
«Каким же образом вы оказались в армии Украины?», — спросили у судьи члены ВККС. Судья ответил, что уволился из армии РФ в 2002 году и приехал в Украину, где стал на воинский учет.
«Я хотел на Родину. Я сам из Черкасской области, у меня там были родители в городе Смеле», — сказал судья. В августе 2003 года Игорь Федотов стал военным судьей Черкасского гарнизона. По его словам, содействие ему оказали тогдашний председатель Верховного Суда Украины и Министерство обороны Украины, поскольку Министерство обороны тогда нуждалось в квалифицированных кадрах. Гражданином Украины судья стал в том же 2003 году. Вопросов к имуществу судьи у коллегии не возникло.”
Біографії інших суддів не меньш цікаві:
Ганечко Олена Миколаївна
Працює суддею з 2005 року, а на посаді судді Київського апеляційного адміністративного суду з 2011 року.
Досьє кандидата. Причетність до ухвалення сумнівних рішень
Як повідомляє видання «Українська правда», саме суддя Ганечко нібито відпустила з-під арешту пасинка олігарха Дмитра Фірташа Сергія Калиновського, який, заінформацією Генеральної прокуратури України, обвинувачувався в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень та вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили загибель кількох осіб. За інформацією видання «Українська правда», ДТП, до якого, нібито, причетний Калиновський С. сталося ще у 2007 році, після чого, оскільки суд не дозволив узяти його під варту, Калиновському вдалося втекти до Ізраїлю. Як повідомляє ТСН, у вересні 2015 року його затримали у Києві.
За результатами розгляду справи кандидата Громадською радою доброчесності було затверджено висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Основні причини висновку про невідповідність – винесення сумнівних рішень, які спричинили суспільний резонанс; невідповідність статків та витрат задекларованим доходам; некоректне та неповне внесення інформації в декларації.
Про суддю Сорочко Є.О.
“Згідно з інформацією, викладеною у пояснювальній записці до проекту Постанови Верховної Ради України “Про особливості відповідальності суддів причетних до масових фальсифікацій виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року”, суддя Сорочко Є.О. був у складі колегій, які задовольняли апеляційні скарги представника Партії Регіонів та визнали неправомірними дії дільничної виборчої комісії щодо недопущення офіційного спостерігача у приміщення для голосування на виборах народних депутатів України у 2012 році в одномандатному виборчому окрузі №94.
Як зазначено у пояснювальній записці, рішення суду стало підставою для скасування голосування 3745 громадян, які здійснили своє волевиявлення на виборах народних депутатів в одномандатному виборчому окрузі №94.
Згідно зі звітом Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ у виборчому окрузі 94 (Київська область) ОВК скасувала результати голосування на 27 виборчих дільницях, на яких було віддано загалом 31 205 голосів у загальнодержавному та одномандатному виборчому округах. Підставою для скасування результатів голосування на кожній з цих виборчих дільниць було обмеження прав спостерігачів кандидата від Партії регіонів під час підрахунку голосів. У результаті цього кандидат від Об’єднаної опозиції – “Батьківщини” втратив близько 6 500 голосів, першу позицію у виборчому окрузі на користь кандидата від Партії регіонів.
Як зазначає Громадська організація “Опора”, такий результат став можливим через дії політично заангажованих ОВК, неправомірне втручання правоохоронних органів та суперечливі рішення судів.
За наслідком скасування результатів голосування з боку ОВК на підставі численних рішень судів про нібито недопущення офіційних спостерігачів у приміщення для голосування Центральною виборчою комісією було прийнято постанову, якою встановлено неможливість достовірного встановлення результатів волевиявлення виборців у частині обрання народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 94.”
