КПК не встановлює підстав для відмови у внесенні заяв до ЄРДР.

Правоохоронці скаржаться на неможливість унесення всіх заяв про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань і вимагають законодавчих змін. Цю вимогу підтримують захисники та судді. Та чи достатньо буде змінити тільки законодавство? І чи можна відмовляти в реєстрації заяви, посилаючись на закон «Про звернення громадян»?

Залізні аргументи

Однією з найпрогресивніших процедур, які закладались у Кримінальний процесуальний кодекс 2012 року, експерти визнають автоматичний початок досудового розслідування, що стартує з моменту внесення заяви про злочин до ЄРДР. Однак на практиці прогрес виявляється доступним не для всіх, і все частіше адвокатам доводиться стикатися з відмовою правоохоронців унести заяву до реєстру. Проблема стала настільки нагальною, що саме з її обговорення розпочався дводенний форум «Захист прав людини в кримінальному провадженні», ініційований Національною асоціацією адвокатів. До цієї дискусії долучилися не тільки представники адвокатської спільноти, а й судді та працівники органів внутрішніх справ, які намагалися пояснити захисникам, чому ігноруються прямі приписи закону.

Так, залізним аргументом, на думку вартових порядку, є надмірна завантаженість останніх. Вони не можуть проводити слідчі дії щодо всіх

заяв, котрі подають до ЄРДР. «У день по Києву та Київській області надходить близько 400 повідомлень про скоєння злочинів. Скажіть, якщо кожне з них уносити до реєстру, як того вимагають адвокати, з метою уникнення порушення прав осіб, то скільки потрібно слідчих, щоб провести за всіма ними перевірки?» — поставив швидше риторичне запитання представник Міністерства внутріш­ніх справ Степан Харченко. Тому з величезної кількості заяв обирають лише ті, в яких ідеться про дії, що містять ознаки злочину. Інші ж повертають із формальними відписками або з посиланням на закон «Про звернення громадян», що викликає найбільше обурення в захисників. До речі, адвокати, зокрема Сергій Лапутько, повідомляють, що цю практику від працівників прокуратури переймають і володарі мантій. Як приклад наводилися судові рішення, розміщені у відповідному реєстрі.

Посилання на закон «Про звернення громадян» при вирішенні питання про прийняття або відмову у внесенні заяви до ЄРДР правники вважають неприпустимим. Боротися з таким підходом радять за допомогою ст.303 КПК.

Хто встановить критерії?

Погоджуючись із тим, що відмова у внесенні заяви про злочин до ЄРДР порушує права людини, правоохоронці розмірковували, як виправити ситуацію. На форумі були озвучені дві пропозиції. Одна полягала в тому, щоб унести зміни до КПК, виокремивши нетяжкі злочини, за якими має проводитися не слідство, а дізнання. Це дозволить розвантажити правоохоронців та слугуватиме своєрідною альтернативою інституту кримінальних проступків, закладеному в КПК.

Самі ж проступки ввести в правове поле неможливо, оскільки таке положення не прописане в Конституції. На це, за твердженням працівників МВС, послалися парламентарі, відмовляючи в підтримці відповідного проекту, розробленого свого часу відомством.

Також пропонується передбачити своєрідні фільтри для заяв. Щоправда, хто і яким чином їх встановлюватиме, правоохоронці не уточнюють, однак, очевидно, ці фільтри стосуватимуться наявності чи відсутності в діянні, що стало підставою для подання заяви, ознак злочину. Цієї пропозиції не підтримують адвокати, оскільки впевнені, що не кожна особа здатна визначити та назвати ознаки, за якими діяння, скоєне проти неї, може бути кваліфіковане як злочин.

Із цього приводу правники жартують, що КПК повинен захищати інтереси не лише тих, хто має юридичну освіту.

Реєстрація без винятків

Юристів підтримали й служителі Феміди. Так, суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Наталія Марчук нагадала про основне завдання кодексу, яке полягає в захисті прав громадян. Раніше, наголосила володарка мантії, дійсно були стадія попередньої перевірки та критерії, за якими порушувалася справа. Сьогодні ці норми необхідно визнати шкідливими, оскільки вони давали можливість правоохоронцям безпідставно відмовляти в порушенні справи. Більше того, постанови про відмову, за твердженням судді, були настільки необгрунтованими, що дискредитували правоохоронну систему.

«За наявності людського чинника при оцінці заяви про злочин, — сказала Н.Марчук, — постане питання, чи доцільно сьогодні вносити на 10 заяв більше, ніж учора, і перевіряти їх?» На її думку, логічніше було б запровадити розмежування злочинів і кримінальних проступків».

Слідчим же суддям, на яких лягає навантаження у зв’язку з переглядом скарг стосовно невнесення заяв до ЄРДР, колеги з вищих судів рекомендують відмовитися від посилання на закон «Про звернення громадян» і виходити з КПК, де не прописані критерії прийнятності такої заяви. Тобто будь-яка заява має вноситися до реєстру. Якщо юристи, задіяні в кримінальному процесі, будуть дотримуватися цього принципу, процедура оскарження взагалі зникне.

Така підтримка позиції захисників була сприйнята позитивно. Однак правники зауважують, що на позицію суддів, висловлену на форумі, навряд чи вдасться посилатися в конкретному засіданні. Тому питання «Чи може бути відмовлено у внесенні заяви до ЄРДР?» досі залишається дискусійним. Окремі юристи вважають, що проблему можна розв’язати шляхом узагальнення судової практики вищими судовими інстанціями. Інші наполягають на законодавчих змінах, зокрема таких, які б унеможливили відмову з посиланням на закон «Про звернення громадян». Однак є й такі, хто дивується, чому професіонали вперто ігнорують прямий припис КПК? Можливо, розмірковують вони, змінювати потрібно не кодекс, а своє ставлення до процесу?