Як подолати корупцію в правоохоронних органах

Я Голосний Максим Ігоревич 04.10.1981 року народження, займаюсь активно громадською роботою з 2010 року, маю не абиякий досвід у боротьбі з проявами корупції у правоохоронних органах. Також маю досвід роботи в місцевому самоврядуванні. В 2012 році став відомим я к кандидат та автор плакату про «бабусю та Кота», після цього проти мене було порушено низку сфабрикованих кримінальних справ.

25 грудня 2012 року, Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ мене було виправдано. Цією ухвалою чітко визначено низку незаконних дій з боку колишнього начальника СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області , колишнього прокурора Дніпропетровської області та суддів першої та другої інстанції які постановили завідомо неправомірне рішення.

Багато розмов йде навколо проблеми подолання корупції, та мало хто замислюється над тим, що саме поняття корупції досить розмито і, нажаль, не так чітко визначене в Українському законодавстві як цього хотіли б пересічні громадяни. Прояви корупції є досить різноманітними і часто залежать від посади високопосадовця. Найчастіше особисто я стикаюсь з такою корупційною складовою в правоохоронних органах, як протиправна бездіяльність – коли ви пишете заяву про злочин проти якоїсь впливової особи, її своєчасно не вносять до ЄРДР і не розпочинають досудового розслідування. А “впливова особа” за цей проміжок часу який з’являється не просто так встигає підчистити свої хвости та виїхати за кордон. Скільки таких прикладів ми знаємо? Безліч. Коли мова іде про значні суми та великі корупційні схеми, практично всі корупціонери швидко зникають з країни за допомогою інших корупціонерів у погонах. Про це свідчать низка прикладів з мого досвіду.

Приклад перший 
З приводу незаконного переслідування мене, як автора плаката «про бабусю та кота» та кандидата в депутати ВР.
Маючи на руках Ухвалу вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, якою мене було виправдано, я особисто звернувся у 2014 році до колишнього прокурора Дніпропетровської області Федика Р.Р. із заявами про вчинене щодо мене кримінального правопорушення. Але в супереч чинного КПК України, Федик Р.Р. проігнорував мої заяви про вчинені кримінальні правопорушення та не вніс відомості до ЄРДР, та не розпочав досудового розслідування за викладеними у моїх заявах фактами. Оскільки я стикнувся з бездіяльністю прокурора Дніпропетровської області, я вимушений був оскаржувати його дії у суді.

Ухвалами Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ дії колишнього прокурора дніпропетровської області Федика Р.Р. були визнанні незаконними, та його особисто було зобов’язано внести відомості до ЄРДР. Не зважаючи на те, що персональні ухвали слідчого судді щодо Федика Р.Р.. не підлягають оскарженню та є негайними на виконання, він станом на сьогоднішній день так їх і не виконав.

Дві ухвали Жовтневого районного суду від 10.09.2014 року практично місяць не виконувались і були виконані іншими особами лише 13.10.2014 року (згідно витягу з кримінального провадження №42014040000000622 та №42014040000000623).

Не зважаючи на явний факт порушення чинного законодавства України та ознак кримінального правопорушення в діях Федика Р.Р., передбаченого частиною ч.3 ст.382 КК України, Федик Р.Р. уник покарання та був переведений на аналогічну посаду у Львівську область. Станом на сьогодні він є прокурором Львівської області. Така протиправна бездіяльність з боку прокурора області є досить типовою навіть сьогодні.

Слідство хоч і розпочато, але іде досить повільно, тому як я не виключаю, що зв’язки у Федика Р.Р. залишилися і вплив на хід справи іде не аби який. В неофіційній бесіді зі слідчими вони пояснюють, що не хочуть втратити роботу в разі, якщо влада черговий раз зміниться і «регіонали» повернуться до своїх посад.

По-друге, в Україні досить не напрацьована практика притягнення до кримінальної відповідальності високопосадовців в наслідок грубого порушення громадянських та конституційних прав окремих громадян, яким заподіяли істотну моральну шкоду. Та будь яка практика відносно кримінальної відповідальності в наслідок заподіяння моральної шкоди станом на зараз в Україні відсутня. Тому слідчі, з їх слів, досить обережно підходять до розслідування таких справ і намагаються як швидше закривати такі справи і при цьому не повідомляти належним чином заявників та потерпілих.

Сьогодні я не знаю, на якому етапі знаходиться кримінальні провадження, які Федик Р.Р так і не вніс до ЄРДР і не розпочав досудового розслідування, та найближчим часом буду направляти листа з вимогою ознайомитися з кримінальними провадженнями як заявник потерпілий. І не виключаю, що вони вже “по-тихому” закриті. На протязі місяця, особи в діях яких є ознаки кримінальних правопорушень, могли підчищати свої “хвости” та вільно виїжджати за межі країни.

[box]Колишній прокурор дніпропетровської області, бездіяльність якого визнано у судовому порядку, так і не виконав ухвал суду і не поніс жодного покарання. А просто був переведений на аналогічну посаду в львівську область. Напевно, так намагаються жити по новому старі корупціонери, але в моєму випадку це не пройде.[/box]

ЯК РОЗІРВАТИ ЗАМКНУТЕ КОЛО БЕЗДІЯЛЬНОСТІ?

Вихід є тільки один – написати заяву про вчинене кримінальне правопорушення відносно прокурора Львівської області Федика Р.Р., в діях якого є всі ознаки кримінального правопорушення, яке передбачено ч.2 ст.382 КК України. Спрямувати заяву про злочин на Ваше імя (заступника генерального прокурора України Давида Сакварелідзе), особі, яка має певні повноваження та вже відзначилась у боротьбі з корупцією у прокуратурі.

Також найближчим часом я викладу та направлю окремим листом всі відомі мені факти прояви корупції та бездіяльності в прокуратурах Дніпропетровської області, до боротьби з якими я мав відношення на протязі останніх 5 років та сподіваюсь на плідну співпрацю у подоланні цього ганебного явища та об’єднання зусиль у розбудові правової держави!

З повагою,

Максим Голосний