Ще рік тому назад ніхто навіть не уявляв як зміниться Україна в найближчому майбутньому. Режим Януковича здавався монолітним та непереможним. Каральні загони СБУ, прокуратури та суддів працювали без системних збоїв – стабільно і ефективно, і, по суті, перетворилися на «ЗАО». Більшість людей були зневірені та вважали, що ніхто нічого ніколи не змінить, бо опозиційні лідери та їх політичні сили постійно домовлялися з тираном і шукали кращої долі для себе та свого оточення. Але «МАЙДАН» дав нам надію і головне – реальний шанс на докорінну зміну української історії. Згадайте, як половина українців відчайдушно билася з режимом Януковича у Києві, а інша половина була прикута до екранів телевізорів і затаївши подих спостерігала за буремними історичними подіями. Але то все є коротким вступом та передісторією того, про що сьогодні варто думати і говорити. Думати і говорити, щоб змінюватися і перетворюватися разом із країною у правильному напрямку.

Що дав нам майдан і що отримали українці у сухому залишку?

Особисто я дуже добре пам’ятаю, як Майдан не сприймав Кличка, який закликав усіх домовлятися і не вступати в сутички з Беркутом та міліцією. Більше він нічого не пропонував. Щоб відлити на зрадницьких перемовинах з Януковичем і тиснути йому руку на знак пошани за особисту довіру і визнання до себе. Згадаємо Арсенія Яйценюка, який займався практично тим самим що і Кличко. Згадаємо, як ці та інші опозиційні лідери хутко зникли за годину до побиття студентів на Майдані. І взагалі зникли з Майдану та екранів телевізорів, коли почали стріляти. Майдан переміг, а посади розподілили поміж собою продажні політикани, який весь час домовлялися з режимом Януковича.

Переміг народ, а в крісла всілися нові пани

Кличко, посівши крісло мера Києва, через два тижні просто повністю обмежує доступ до публічної інформації по місту Києву. З сайта КИЇВРАДИ зникає інформація про вільні земельні ділянки та будівельні майданчики які існують та плануються під забудову. Дуже швидко пристосувався пан Кличко до нової посади. Він та його політсила дуже довго анонсувала боротьбу із корупцією, але ніяких реальних кроків у цьому напрямку досі не зроблено. Окрім розвалу коаліції у самий не зручний для країни момент.

Ми отримали найскладнішу економічну ситуацію за всю історію незалежності України та найскладнішу ситуацію у паливо-енергетичній галузі. Є всі підстави вважати, що ця зима буде найскладнішою для українців.

Націоналізація ключових галузей економіки та створення потужних державних монополій, це єдиний вихід для країни.

Нещодавні події на АЗС на Дніпропетровщині – це найяскравіший приклад генеральної репетиції для чергового здороження паливо мастильних матеріалів. Коли на Дніпропетровщині з 12:00 до 15:00 без будь яких попереджень закрилася переважна більшість АЗС під приводом начебто “інвентаризації”, то громадяни виявилися до цього просто не готовими. Хто панікував, скупляючи у каністри пальне. Хто тихо нервував вистоюючи черги для того, щоб заправити повний бак, хто галасно лаявся і все. Якщо народ так гарно сприймає генеральну репетицію, то чому б і не задрати ціни процентив так на 20 – 30. Українці народ терплячий і це з’їдять під гаслом « аби не було війни».

Ці події показують найголовніше, фактичну залежність України і українців від етнічних олігархічних груп. Одні контролюють бензинову галузь, інші – електричні мережі, треті – водопостачання та газову галузь, четверті – виробництво цукру. Мета у всіх етнічних олігархічних груп одна – це надприбуток за рахунок нас з вами. Ми повність залежні! Сьогодні не в гуморі прокинувся один пан і здорожчав бензин, завтра – питна вода або електроенергія, якої виробляється вдосталь для потреб населення, так само як і природного газу. Я вважаю, що досить, награлися. Збагатилися і досить, все слід повертати державі, так як всі ключові галузі які були приватизовані у буремні 90 були побудовані коштами величезного радянського союзу і правонаступником цих титанічних зусиль повинна буда стати держава та український народ, а не окремі олігархічні групи. Саме про це варто постійно нагадувати Порошенку та його оточенню. Саме ідея націоналізації та створення нових потужних державних монополій повинна стати новою українською національною ідеєю.

Максим Голосний