Повстання деградувало до стану протесту. Це не лише принизливо, це небезпечно.
Майдан стрімко рухається до поразки, бо відмовився від революційного алгоритму.
Нині Януковичу вдалося змусити майдан до співпраці в межах існуючих парламентських та інших бюрократичних інстанцій та законних процедур.
Це означає, що навіть в разі повного задоволення бажань лідерів парламентської опозиції, зло жодним чином не понесе сер’йозних збитків.
Повернення до конституції 2004 року, уряд сформований опозицією, перевибори президента не означатимуть зникнення компартії, партії регіонів допкінокернесів та всієї нечисті. Це не ліквідує монополії бюрократії на насильство. Не призведе до кардинального збільшення свободи, до зменшення корупції, тощо. Відбудеться лише реанімація ющенківщини.
Азаров у відставці. І що, легше стало?
Проте, жодного виконання безпрецедентно скромних вимог опозиції не буде. Буде жалюгідний принизливий компроміс. Колишніх повстанців ув’язниватимуть не за повстання, але за підкинуті зброю, наркотики, злісну непідкору, за участь у незаконних воєнізованих формуваннях. Опозиція буде мляво обурюватися, але допомогти нічим не зможе (“напишіть листа нашому депутату, зайдіть наступного четверга…”).
Зауважте, минула перемога Януковича на президентських виборах, формування пропрезидентської парламентської більшості, навіть повернення диктаторської редакції конституції не убезпечило антиукраїнські сили від небезпеки нашого реваншу.
Так само і нам перевибори Ради і президента не принесуть гарантії від диктатури.
Єдиноправильна тактика полягає у повному розриві з кривавим режимом.
Опозиційні депутати мають припинити брати участь у засіданнях парламенту і сформувати уряд національного порятунку.
Депутати опозиційних партій в міських та обласних радах мають не тільки сформувати народні ради, але й перебирати владу, або принаймні організовувати саботаж всіх розпоряджень всіх пропрезидентських органів влади.
Жодних контактів з правопохоронними органами. Жодного їхнього визнання, жодних скарг та заяв до них. Вони викрадають і вбивають наших людей. Всі хто досі не зняв погони – вбивці і посібники вбивць.
Формувати революційні суди, підрозділи самооборони, перешкоджати діяльності існуючих судилищ, протидіяти правопохоронцям.
Досі тільки силова протидія змушувала режим до поступок. Лише силовий наступ змусить його до капітуляції.
Революційна влада революційними методами зможе подолати зло.
Майдан все ще має достатньо сил, повстанська стихія все ще має багато натхнення. Ненависть до режиму так само палає в наших серцях.
Ми переможемо коли відкинемо компроміси.
