Після кожного прийому виборців постійно задаюсь питанням: політика держави щодо села – цілеспрямована, чи це все-таки наслідки невігластва та безпорадності чиновників, відповідальних за аграрний сектор?

Майже в кожному селі селяни запитують: чому наше молоко ціниться дешевше, ніж мінеральна вода? В магазині літр молока коштує від 6.50 до 8 гривень, а в селянина скуповують по 1.80 гривні. Корова нині для селянина, як в часи Голодомору, – головна годувальниця. Пенсіонери отримують хоч якісь гроші, а молодим людям заробити майже ніде. Скільки б не звітували чиновники про зменшення безробіття, а від їхніх слів робочих місць селі не більшає.

Тому селяни мігрують до міст в пошуках заробітків. Молодь з північних районів Полтавщини активно вирішує соціально-економічні проблеми Києва та околиць працюючи часто на тих роботах, які для мешканців столиці не престижні або тяжкі. А безробітні просто деградують: хто – через випивку, хто – через наркотики, хто просто стає годованцем на шиї батьків.

На жаль, влада не обтяжує себе проблемами працевлаштування молоді. Складається враження, що держава взагалі прагне знищити українське село, щоб розчистити шлях для якомога дешевшої скупки землі у злиденних селян. Тому й молоко не ціниться, а худоба від домогосподарств приймається скупщиками за смішну ціну.

Жодна влада досі не спромоглася на довгострокову, підкріплену реальними фінансами програму розвитку АПК. Де галузеві програми по відродженню українського овочівництва, вирощення фруктів, квіткарства? Де державні програми залучення молодої інтелігенції? Натомість маємо закриття шкіл, лікарень, поштових відділень тощо. Допоки так буде, доти і злидні пануватимуть в країні.

Хоча для влади в такій ситуації є один “плюс” – зубожілого селянина легше підкупити на виборах… Тому на Полтавщині за рік до виборів з’явилась купа благодійників, які працюють на округах і «допомагають людям виживати» – регулярно роздають продуктові набори, возять дітей на екскурсії тощо. Все за методикою пана Черновецького. І ніхто з “благодійників” не зізнається про свою близькість до олігархів, які, власне, і оббирають селян…

На мою думку, «УДАР Віталія Кличка», сповідуючи принципи реформування української економіки, має іти на вибори із програмою відродження українського села. Основне місце в ній мають зайняти державні гарантії підтримки інфраструктури села, державні заходи підтримки українського товаровиробника, посилення продовольчої національної безпеки.

Ми бачимо, скільки продуктів харчування завозиться з закордону. Натомість для виробників конкурентоспроможної імпортзамінної продукції в державі слід запровадити податкові канікули.

Щоб зрушити ситуацію на краще — потрібно почати з простих кроків. Дати людям можливість заробляти гроші. Створити для них пільгові умови, щоб стимулювати створення нових робочих місць, вирішувати проблему зайнятості селян. А стабільна зайнятість, стабільна зарплата – це добробут сільських родин.