Днями у Тернополі з’явився білборд із бабусею та котом, аналогічний тому, який нещодавно був у Дніпродзержинську Дніпропетровської області. На ньому бабуся тримає кота, а там напис: “Взнала, що внук голосував за “Регіони”, переписала хату на кота”. З ініціативою його розміщення виступив депутат Тернопільської облради Степан Барна. Взяв борд на кілька днів в оренду під власну відповідальність, аби висловити підтримку дніпродзержинським активістам.

– Така реакція була очікуваною та прогнозованою, – говорить політтехнолог 46-річний Сергій Гайдай. – У тому, що цей плакат зараз будуть розвішувати по всій Україні, винна сама Партія регіонів. Сам по собі борд для неї не ніс ніякої загрози. Опоненти використали гумор, але він був законним та етичним. Закон про вибори говорить, що агітувати можна як за, так і проти. Кандидат Максим Голосной, який є автором цієї агітації, вибрав другий варіант. Це ж не було анонімно. Реакція місцевої влади повинна була бути ігноруючою. Бо таких приколів зараз багато. В інтернеті є безліч різних фотожаб. Далі б цей борд не пішов. А от коли його заклеїли, це викликало бурхливу реакцію всіх тих, хто проти нанесення шкоди свободі слова.

Чому повторюють зміст плакату, а не вивішують щось нове?

– Тому що такий початок діє як інформаційний вірус. Агітація сама себе копіює. От коли був Майдан, про нього було дуже багато пісень. Писали і Оксана Білозір, і Тарас Петриненко. Але “вистрелили” нікому невідомі “Ґринджоли” із “Разом нас багато”. Просто влучили. Так і з бордом – у ньому є все. Бабуся дуже типова. Таких по Україні багато. Бабусі завжди голосували за владу, а онуки – прогресивні. А тут все навпаки – це дуже влучно. Крім того, ситуація для народу близька та зрозуміла. Бо на кого переписати хату – основне питання усіх бабусь. Тут немає якогось інтелектуального чи англійського гумору, все дуже просто і зрозуміло для всіх верств населення. Така реклама буде жити і запам’ятається, як “Ґринджоли”.

Чому саме на Дніпропетровщині з’явився перший такий борд? А не у західних областях, де несприйняття “регіонами” набагато більше?

– Західна Україна не потребує спеціальної агітації проти влади. Справжні опозиціонери знаходяться якраз на Сході. Тут на тебе тиснуть, у тебе дійсно виникають проблеми. Саме тому ми побачили таке явище у Дніпродзержинську.

Як би мала опозиція скористатися таким інформприводом із котом?

– Я б на місці опозиції зробив максимальне тиражування, щоб кожен вдома мав саме такий плакат. Це був би найбільш вдалий хід. З котиком їм пощастило, треба було його розкручувати. Чому вони цього не роблять? Це питання може стати поруч із багатьма іншими, як то: чому в них така невдала реклама, чому так багато незрозумілих людей в списку і навіщо висувають у певних мажоритарних округах несправжніх опозиціонерів? Для людей, які розбираються у політиці, зрозуміло: у нас немає опозиції та влади. Існує єдина система, окремі групи якої періодично міняються між собою місцями.

Які найбільш яскраві ходи агітації можете пригадати?

– Перед котиком мали: “Спасибо жителям Донбасса”. Такі написи робили на футболках. Хоча найбільш вдалим було: “Бандитам – тюрми!”. Це гасло залишається актуальним і сьогодні. Ми приречені на його реалізацію. Поки цього не зробимо, у нас не буде держави і того розвитку, який відбувся у Грузії. Вони пішли на такий крок – посадили 20 тисяч владних корупціонерів: від чиновників до великих посадовців.

Які технології є найбільш дієвими? Як краще привернути увагу людей?

– Особиста розмова політика із виборцем. Досі це залишається найбільш дієвою технологією. А от для розповсюдження такої розмови можна використовувати інтернет та телебачення. В борди я не вірю. Вони працюють як нагадуюча реклама. Основне все ж робить сам політик у діалозі.